знецінений

ЗНЕЦІ́НЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до знеціни́ти.

Малопомітний, знецінений яскравою електрикою, висів над містом місяць (Коп., Тв., 1955, 407).

2. у знач. прикм. Який знецінився, втратив свою цінність, став менш цінним.

У 1924 р. була здійснена грошова реформа — перехід від знецінених грошових знаків до сталої і твердої радянської валюти (Іст. УРСР, II, 1957, 252).

Значення в інших словниках

1. знецінений — знеці́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. знецінений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до знецінити. 2》 у знач. прикм. Який знецінився, втратив свою цінність, став менш цінним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. знецінений — Знеці́нений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)