знехтувати

ЗНЕ́ХТУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. також ким, чим. Поставитись до кого-, чого-небудь з погордою, зневажливо, без належної поваги.

— Мені вся нагорода, що ви мене прийняли за шматок хліба, не знехтували мене, сіро́му (Барв., Опов.., 1902, 196);

Леонтій знехтував навіть обласним театром, куди його запрошували на комічні ролі як артиста-самородка (Вол., Місячне срібло, 1961, 273).

2. також чим. Залишити без уваги, не взяти до уваги що-небудь.

Павло палко боронив Денисового батька, та почуття образи не залишало його: чому старий знехтував його пораду й досі не прийшов до цеху (Тулуб, Людолови, I, 1957, 121);

Якщо знехтувати тяжінням планет, то можна сказати, що тіла, одержавши поштовх, рухатимуться нескінченно довго (до наступного зіткнення) (Наука.., 10, 1963, 5).

3. розм. Зробити ні до чого не придатним, зіпсувати.

Випав дощ і загасив пожежу. Чого не знехтував пекельний вогонь, то те докінчила дощова вода (Мирний, IV, 1955, 248).

Значення в інших словниках

1. знехтувати — зне́хтувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. знехтувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 також ким, чим. Поставитися до кого-, чого-небудь з погордою, зневажливо, без належної поваги. 2》 також чим. Залишити без уваги, не взяти до уваги що-небудь. 3》 розм. Зробити ні до чого не придатним, зіпсувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. знехтувати — НЕ́ХТУВАТИ кого, що і ким, чим (ставитися до кого-, чого-небудь без уваги та без поваги, не зважати на когось, щось), ТРЕТИ́РУВАТИ кого, що, книжн., НЕХА́ЯТИ кого, що, розм.  Словник синонімів української мови
4. знехтувати — Зне́хтувати, -хтую, -хтуєш кого, що  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. знехтувати — Знехтувати, -тую, -єш гл. 1) Испортить, небрежно обращаясь. 2) Пренебречь, оставить безъ вниманія, забросить. Підійметься угору, кого знехтували люде. К. Псал. 26. Знехтували мене сірому. Г. Барв. 196.  Словник української мови Грінченка