знехтувати

Знехтувати, -тую, -єш

гл.

1) Испортить, небрежно обращаясь.

2) Пренебречь, оставить безъ вниманія, забросить. Підійметься угору, кого знехтували люде. К. Псал. 26. Знехтували мене сірому. Г. Барв. 196.

Значення в інших словниках

1. знехтувати — зне́хтувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. знехтувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 також ким, чим. Поставитися до кого-, чого-небудь з погордою, зневажливо, без належної поваги. 2》 також чим. Залишити без уваги, не взяти до уваги що-небудь. 3》 розм. Зробити ні до чого не придатним, зіпсувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. знехтувати — НЕ́ХТУВАТИ кого, що і ким, чим (ставитися до кого-, чого-небудь без уваги та без поваги, не зважати на когось, щось), ТРЕТИ́РУВАТИ кого, що, книжн., НЕХА́ЯТИ кого, що, розм.  Словник синонімів української мови
4. знехтувати — Зне́хтувати, -хтую, -хтуєш кого, що  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. знехтувати — ЗНЕ́ХТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. також ким, чим. Поставитись до кого-, чого-небудь з погордою, зневажливо, без належної поваги. — Мені вся нагорода, що ви мене прийняли за шматок хліба, не знехтували мене, сіро́му (Барв., Опов..  Словник української мови в 11 томах