знечев'я

Знечев'я

нар. Неожиданно. Як ось знечсв'я вбіг Меркурій, засапавшися, до богів. Котл. Ен. II. 20. Собака знечев'я як кинеться на мене. см. нечевля.

Значення в інших словниках

1. знечев'я — знече́в'я прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. знечев'я — ЗНІЧЕВ'Я пр., з нічого робити, для штуки, ні сіло, ні впало, ні з того, ні з сього, без причини, з доброго дива; зду-ру, з дурного розуму; раптом, несподівано.  Словник синонімів Караванського
3. знечев'я — див. знічев'я.  Великий тлумачний словник сучасної мови