знечев'я

Знечев'я

нар. Неожиданно. Як ось знечсв'я вбіг Меркурій, засапавшися, до богів. Котл. Ен. II. 20. Собака знечев'я як кинеться на мене. см. нечевля.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знечев'я — знече́в'я прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. знечев'я — ЗНІЧЕВ'Я пр., з нічого робити, для штуки, ні сіло, ні впало, ні з того, ні з сього, без причини, з доброго дива; зду-ру, з дурного розуму; раптом, несподівано. Словник синонімів Караванського
  3. знечев'я — див. знічев'я. Великий тлумачний словник сучасної мови