знечев'я
Знечев'я
нар. Неожиданно. Як ось знечсв'я вбіг Меркурій, засапавшися, до богів. Котл. Ен. II. 20. Собака знечев'я як кинеться на мене. см. нечевля.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знечев'я — знече́в'я прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- знечев'я — ЗНІЧЕВ'Я пр., з нічого робити, для штуки, ні сіло, ні впало, ні з того, ні з сього, без причини, з доброго дива; зду-ру, з дурного розуму; раптом, несподівано. Словник синонімів Караванського
- знечев'я — див. знічев'я. Великий тлумачний словник сучасної мови