зниділий

Зниділий, -а, -е

Зачахнувшій, исхудалый.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зниділий — зни́ділий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. зниділий — див. слабий; худий Словник синонімів Вусика
  3. зниділий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до знидіти. || у знач. прикм. || Зів'ялий, чахлий (про рослини). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зниділий — ЗНИ́ДІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до зни́діти; // У знач. прикм. Чоловік, худий і зниділий, але з природи кремезний та тривкий, копає ту нивку великою мотикою (Л. Укр., III, 1952, 124); // Зів’ялий, чахлий (про рослини). Словник української мови в 11 томах