1. Словник української мови Грінченка

знидіти

Знидіти, -дію, -єш

гл. Зачахнуть, исхудать. Аж знидів, ждучи грошей. Черк. у. Зниділо дитятко, зниділо, на гору воду носячи. Чуб. ІІІ. 178. Аби зниділи як віск на огні, піна на воді, роса на траві; так аби зниділи уроки от... Гол. ІV. 539.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знидіти — зни́діти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. знидіти — -ію, -ієш, док., розм. 1》 Втратити силу, здоров'я, стати кволим; захиріти (про людей). || Стати чахлим; зав'янути, зачахнути (про рослини). 2》 тільки 3 ос., перен. Ослабнути, занепасти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знидіти — СЛА́БНУТИ (втрачати силу, ставати слабшим), СЛА́БШАТИ, СЛАБІ́ШАТИ, СЛАБІ́ТИ, БЕЗСИ́ЛІТИ рідше, ПІДУПАДА́ТИ, ПЕРЕВО́ДИТИСЯ, ЗДАВА́ТИ, НИ́ДІТИ, НИ́КНУТИ, ВИДИХА́ТИСЯ, КВО́ЛІТИ, ХИ́РІТИ, ПОНИКА́ТИ, ОСЛАБА́ТИ рідше, ЧУ́ЧВЕРІТИ розм., ПЛЮГА́ВІТИ зневажл. Словник синонімів української мови
  4. знидіти — ЗНИ́ДІТИ, ію, ієш, док., розм. 1. Втратити силу, здоров’я, стати кволим; захиріти (про людей). Недовго жила її від грудей відлучена дитина; біднятко зниділо, мов поросло мохом, та й навіки заснуло (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах