зниділий
зни́ділий
-а, -е, розм.
Дієприкм. акт. мин. ч. до знидіти.
|| у знач. прикм.
|| Зів'ялий, чахлий (про рослини).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зниділий — зни́ділий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- зниділий — див. слабий; худий Словник синонімів Вусика
- зниділий — ЗНИ́ДІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до зни́діти; // У знач. прикм. Чоловік, худий і зниділий, але з природи кремезний та тривкий, копає ту нивку великою мотикою (Л. Укр., III, 1952, 124); // Зів’ялий, чахлий (про рослини). Словник української мови в 11 томах
- зниділий — Зниділий, -а, -е Зачахнувшій, исхудалый. Словник української мови Грінченка