знецінений
ЗНЕЦІ́НЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до знеціни́ти.
Малопомітний, знецінений яскравою електрикою, висів над містом місяць (Коп., Тв., 1955, 407).
2. у знач. прикм. Який знецінився, втратив свою цінність, став менш цінним.
У 1924 р. була здійснена грошова реформа — перехід від знецінених грошових знаків до сталої і твердої радянської валюти (Іст. УРСР, II, 1957, 252).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знецінений — знеці́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- знецінений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до знецінити. 2》 у знач. прикм. Який знецінився, втратив свою цінність, став менш цінним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- знецінений — Знеці́нений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)