знецінений
знеці́нений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до знецінити.
2》 у знач. прикм. Який знецінився, втратив свою цінність, став менш цінним.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знецінений — знеці́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- знецінений — Знеці́нений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- знецінений — ЗНЕЦІ́НЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до знеціни́ти. Малопомітний, знецінений яскравою електрикою, висів над містом місяць (Коп., Тв., 1955, 407). 2. у знач. прикм. Який знецінився, втратив свою цінність, став менш цінним. У 1924... Словник української мови в 11 томах