знецінений

знеці́нений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до знецінити.

2》 у знач. прикм. Який знецінився, втратив свою цінність, став менш цінним.

Значення в інших словниках

1. знецінений — знеці́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. знецінений — Знеці́нений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. знецінений — ЗНЕЦІ́НЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до знеціни́ти. Малопомітний, знецінений яскравою електрикою, висів над містом місяць (Коп., Тв., 1955, 407). 2. у знач. прикм. Який знецінився, втратив свою цінність, став менш цінним. У 1924...  Словник української мови в 11 томах