зникнення

ЗНИ́КНЕННЯ, я, с. Дія за знач. зни́кнути і зни́кти.

У братерській сім’ї соціалістичних держав із зникненням класових антагонізмів зникають і антагонізми між націями (Програма КПРС, 1961, 20);

Зникнення її [сили тяжіння] призвело б до швидкого звітрювання земної атмосфери у світовий простір (Наука.., 3, 1960, 9);

Розенберг ще не отямився після раптового зникнення Каринського (Шовк., Інженери, 1956, 85).

Значення в інших словниках

1. зникнення — зни́кнення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зникнення — -я, с. Дія за знач. зникнути і зникти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зникнення — Зни́кнення, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)