зов
ЗОВ, у, ч., поет. Те саме, що за́клик.
По першому зову Ішли комсомольці з райкому на фронт (Воронько, Райком.., 1949, 5);
*Образно. На сонця зов збудилася земля (У. Кравч., Вибр., 1958, 288).
Словник української мови (СУМ-11)ЗОВ, у, ч., поет. Те саме, що за́клик.
По першому зову Ішли комсомольці з райкому на фронт (Воронько, Райком.., 1949, 5);
*Образно. На сонця зов збудилася земля (У. Кравч., Вибр., 1958, 288).
Словник української мови (СУМ-11)