Словник української мови в 11 томах

зодягатися

ЗОДЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗОДЯГТИ́СЯ і ЗОДЯГНУ́ТИСЯ, дягну́ся, дя́гнешся; мин. ч. зодя́гся, ла́ся, ло́ся і зодягну́вся, лася, лося; док., розм. Те саме, що одяга́тися.

Тимко схопився і, намацавши на жердці одежу, став хапливо зодягатися (Тют., Вир, 1964, 7);

Вона й зодягнулася, як дівка, в рясну спідницю й вишиту сорочку (Чорн., Визвол. земля, 1959, 49);

— Плачу́, бач, за те, що моя землянка притулилась до панського глинища. Треба ж і прожити, й прохарчуваться, треба ж і зодягтись (Н.-Лев., І, 1956, 56);

*Образно.До міського великого парку все ще напливає публіка й любується гарним повітрям та, може, й самою деревиною, що кілька день зодягається в чимраз більше пожовтіле або почервоніле листя (Коб., III, 1956, 101).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зодягатися — зодяга́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. зодягатися — див. одягатися  Словник синонімів Вусика
  3. зодягатися — -аюся, -аєшся, недок., зодягтися і зодягнутися, -дягнуся, -дягнешся; мин. ч. зодягся, -лася, -лося і зодягнувся, -лася, -лося; док., розм. Те саме, що одягатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зодягатися — ОДЯГА́ТИСЯ у що і без додатка (покривати себе яким-небудь одягом), УБИРА́ТИСЯ (ВБИРА́ТИСЯ), ВДЯГА́ТИСЯ (УДЯГА́ТИСЯ), ОДЯГА́ТИ, ОДІВА́ТИСЯ розм., ОДІВА́ТИ розм., ЗОДЯГА́ТИСЯ розм., РЯДИ́ТИСЯ ірон., ОБЛАЧА́ТИСЯ заст.  Словник синонімів української мови