Словник української мови в 11 томах

зодягнений

ЗОДЯ́ГНЕНИЙ, ЗОДЯ́ГНУТИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до зодягти́ і зодягну́ти.

Мар’ян входить в другу половину хати. На лаві, вже зодягнена в останню путь, лежить Фросина (Стельмах, І, 1962, 172);

Дітки.. зодягнені, ми хліба не просимо, сама я не роблю (Барв., Опов.., 1902, 6);

Усе то була ватага, вигодувана чужою працею, обута й зодягнена чужими руками… (Мирний, І, 1949, 369);

*Образно. По підгір’ях спинаються зодягнуті в риштовання нові цегляні вілли (Гончар, Зустрічі.., 1950, 35).

2. у знач. прикм. Який зодягся, зодягнувся у що-небудь, надів на себе щось.

Із кущів хутко вибігають козаки і парубки, зодягнені по-козацькому (Вас., III, 1960, 14);

Зодягнута у військову форму, Марія вже стоїть на дверях (Кучер, Чорноморці, 1956, 362).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зодягнений — зодя́гнений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. зодягнений — зодягнутий, -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зодягти і зодягнути. 2》 у знач. прикм. Який зодягся, зодягнувся у що-небудь, надів на себе щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови