золотавий

ЗОЛОТА́ВИЙ, а, е.

1. Те саме, що золоти́стий.

Там бачиш широкі лани, вузькі з високими межами ниви, які аж ясніють золотавою пшеничкою і ячменем, срібним колоссям жита та повійним гнучким вівсом (Кобр., Вибр., 1954, 83);

Її принадою було густе, буйне, золотаве волосся (Март., Тв., 1954, 255);

Валентина Миколаївна справді нагадувала пухнастеньку, теплу, золотаву, заклопотану бджілку (Коп., Лейтенанти, 1947, 169);

Проміння літнє золотаве всю землю щедру залило (Тер., Щедра земля, 1956, 3);

Почорніли, взялися іржею золотаві бані (Кучер, Дорога.., 1958, 36).

2. Те саме, що золоти́й 3.

Він лежав під золотавою парчею, в костюмі крою XVI століття (Дмит., Наречена, 1959, 128).

Значення в інших словниках

1. золотавий — золота́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. золотавий — -а, -е. 1》 Те саме, що золотистий. 2》 Те саме, що золотий 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. золотавий — ЖО́ВТИЙ (кольору яєчного жовтка, золота, лимона тощо); ЗОЛОТИ́Й, ЗОЛОТИ́СТИЙ, ЗОЛОТА́ВИЙ, ЗОЛОТА́СТИЙ рідко (кольору золота, блискучо-жовтий); ЛИМО́ННИЙ, ЛИМО́НОВИЙ, ЦИТРИ́НОВИЙ, ЦИТРИ́ННИЙ, ЦИТРО́НОВИЙ (кольору шкірки цитрону); БУРШТИ́НОВИЙ...  Словник синонімів української мови
4. золотавий — Золота́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. золотавий — Золотавий, -а, -е Золотистый. Прегарні золотаві сни. Млак. 95.  Словник української мови Грінченка