Словник української мови в 11 томах

золотильник

ЗОЛОТИ́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто покриває, золотить що-небудь золотом (у 1 знач.) або позолотою.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. золотильник — золоти́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. золотильник — -а, ч., спец. Той, хто покриває, золотить що-небудь золотом (у 1 знач.) або позолотою.  Великий тлумачний словник сучасної мови