золотильник
ЗОЛОТИ́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто покриває, золотить що-небудь золотом (у 1 знач.) або позолотою.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- золотильник — золоти́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- золотильник — -а, ч., спец. Той, хто покриває, золотить що-небудь золотом (у 1 знач.) або позолотою. Великий тлумачний словник сучасної мови