золотити

ЗОЛОТИ́ТИ, лочу́, ло́тиш, недок., перех.

1. Покривати золотом (у 1 знач.) або позолотою.

Золотаря хтось, Лаерка, сюди хай покличе негайно, —Щоб у телиці тієї він роги прийшов золотити (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 68);

*Образно. Кінчилося літо. Осінь непомітно золотила сади, розсипала багрянець (Кочура, Родина.., 1962, 49).

2. Освітлюючи, надавати чому-небудь золотистого кольору, відтінку.

Вечернє сонечко гай золотило, Дніпро і поле золотом крило (Шевч., II, 1963, 43);

Далеке полум’я золотило листя на тополях над Лошшю (Десняк, Вибр., 1947, 50).

3. перен. Робити привабливим; прикрашати.

Мірне гойдання брички розкішно вколисувало його, а його власні мислі та думи золотили перед ним увесь світ (Фр., V, 1951, 324).

◊ Золоти́ти пілю́лю див. пілю́ля;

Золоти́ти ру́ку кому — давати гроші кому-небудь за певну послугу.

Значення в інших словниках

1. золотити — золоти́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. золотити — ЗОЛОТИТИ – ЗОЛОТІТИ Золотити, -очу, -отиш, позолотити, перех. Покривати золотом або позолотою; надавати чому-небудь золотистого відтінку: золотити хрести на церкві. Кінчилось літо. Вечірнє сонечко гай золотило (Т.  Літературне слововживання
3. золотити — -лочу, -лотиш, недок., перех. 1》 Покривати золотом (у 1 знач.) або позолотою. 2》 Освітлюючи, надавати чому-небудь золотистого кольору, відтінку. 3》 перен. Робити привабливим; прикрашати. Золотити руку кому — давати гроші кому-небудь за певну послугу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. золотити — золоти́ти / позолоти́ти пілю́лю. Зм’якшувати, згладжувати заподіяну кому-небудь прикрість, образу. Гетьман хитро позолотив пілюлю і, нібито вгадуючи архімандритові заперечення, додав: — Та й братство у нас буде трохи відмінне від Львівського (З. Тулуб).  Фразеологічний словник української мови
5. золотити — ПРИКРАША́ТИ (ПРИКРА́ШУВАТИ) (додавати краси кому-, чому-небудь своєю появою, наявністю), ОЗДО́БЛЮВАТИ (ОЗДОБЛЯ́ТИ), ПРИХОРО́ШУВАТИ, ЗВЕСЕЛЯ́ТИ, ОБА́РВЛЮВАТИ, КРА́СИ́ТИ розм., ЗАКРА́ШУВАТИ (ЗАКРАША́ТИ) розм., РОЗКРА́ШУВАТИ розм., ОКРАША́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. золотити — Золоти́ти, -лочу́, -ло́тиш, -ло́тять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. золотити — Золоти́ти, -чу́, -тиш гл. Золотить, позлащать. Федьк. І. 79. Сонечко гай золотило. Шевч. 410.  Словник української мови Грінченка