золотогривий

ЗОЛОТОГРИ́ВИЙ, а, е, поет. Який має гриву золотистого кольору (про коня).

Цар сказав, що відпустить [Мишка], але тоді, як йому приведе від другого царя золотогривого коня (Калин, Закарп. казки, 1955, 133);

Розправляє [Святогор] вус свій сивий, Далі оком стереже. Кінь під ним золотогривий До просторів стиха рже (Черн., Поезії, 1959, 379).

Значення в інших словниках

1. золотогривий — золотогри́вий прикметник поет.  Орфографічний словник української мови
2. золотогривий — -а, -е, поет. Який має гриву золотистого кольору (про коня).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. золотогривий — Золотогри́вий, -а, -е Имѣющій золотую или золотистаго цвѣта гриву. Сів на золотогривого коня... і приїхав до царя. Рудч. Ск. І. 109.  Словник української мови Грінченка