золотогузка

ЗОЛОТОГУ́ЗКА, и, ж. (Euproctis chrysohoea L.). Білий метелик — небезпечний шкідник садів і лісів.

Золотогузка — досить поширений шкідник дібров степової зони (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 136);

Білий метелик сів і почав вищипувати на кінчику черевця іржаві волосинки — на сонці вони відливали золотом і, напевно, тому цих метеликів звали золотогузками (Ів., Ліс. казки, 1954, 114).

Значення в інших словниках

1. золотогузка — золотогу́зка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. золотогузка — -и, ж. Білий метелик – небезпечний шкідник садів і лісів.  Великий тлумачний словник сучасної мови