зомління
ЗОМЛІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. зомлі́ти.
Коли мадонна Берітола очутилась із зомління — Куррадова жінка й Спіна турботливо одволали її холодною водою (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 126);
Голосне стукання до дверей салону розбуркало його з того душевного зомління (Фр., VII, 1951, 271).
Словник української мови (СУМ-11)