1. Словник української мови в 11 томах

зомління

ЗОМЛІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. зомлі́ти.

Коли мадонна Берітола очутилась із зомління — Куррадова жінка й Спіна турботливо одволали її холодною водою (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 126);

Голосне стукання до дверей салону розбуркало його з того душевного зомління (Фр., VII, 1951, 271).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зомління — зомлі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. зомління — зімління, -я, с. Стан за знач. зомліти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зомління — НЕПРИТО́МНІСТЬ (непритомний стан; втрата свідомості), БЕЗПА́М'ЯТСТВО, БЕЗПА́М'ЯТТЯ рідше, НЕПА́М'ЯТЬ, НЕСТЯ́МА розм., НЕТЯ́МА розм.; ЗАБУТТЯ́ (неповна втрата свідомості); ЗОМЛІ́ННЯ. Словник синонімів української мови
  4. зомління — Зомлі́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)