зомління
НЕПРИТО́МНІСТЬ (непритомний стан; втрата свідомості), БЕЗПА́М'ЯТСТВО, БЕЗПА́М'ЯТТЯ рідше, НЕПА́М'ЯТЬ, НЕСТЯ́МА розм., НЕТЯ́МА розм.; ЗАБУТТЯ́ (неповна втрата свідомості); ЗОМЛІ́ННЯ. — Глибока непритомність, вивих плеча, можливо, тріснула ключиця, — повідомляє лікар (І. Багмут); Петрик метався в безпам'ятстві (Ю. Збанацький); Сержант кинувся.., тяжко застогнав і знову впав у нестяму (І. Ле); Остап не спав, а лиш часом, на кілька хвилин, западав у нетяму (М. Коцюбинський); Скільки днів і ночей тривало маячливе його забуття? Опритомнів (Яресько) уночі, в похмурому бараці (О. Гончар). — Пор. запа́морочення.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зомління — зомлі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- зомління — зімління, -я, с. Стан за знач. зомліти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зомління — Зомлі́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зомління — ЗОМЛІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. зомлі́ти. Коли мадонна Берітола очутилась із зомління — Куррадова жінка й Спіна турботливо одволали її холодною водою (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 126); Голосне стукання до дверей салону розбуркало його з того душевного зомління (Фр., VII, 1951, 271). Словник української мови в 11 томах