Словник української мови в 11 томах

зоологія

ЗООЛО́ГІЯ, ї, ж. Комплексна біологічна наука про тварин.

Зоологія вивчає життя та будову тварин, подібно до того як ботаніка вивчає рослини (Зоол., 1957, 3);

Ночами після роботи Клименко висиджував над книгами, самотужки опанував латинь, яка йому була необхідною для серйозних занять зоологією (Гончар, Таврія, 1952, 271);

// розм. Підручник з цієї галузі знання.

Вище йшли підручники для старших класів: ботаніка, зоологія, алгебра (Кучер, Чорноморці, 1956, 150).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зоологія — зооло́гія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. зоологія — [зоолог'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
  3. зоологія — -ї, ж. Комплексна біологічна наука, що вивчає будову і життєдіяльність тварин, їхній історичний та індивідуальний розвиток, класифікацію, взаємозв'язок та взаємодію з навколишнім середовищем, закономірності поширення тварин та їх угруповань на Землі тощо. || розм. Підручник з цієї галузі знання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зоологія — Тваринознавство  Словник чужослів Павло Штепа
  5. зоологія — зооло́гія (від зоо... і ...логія) наука про тваринний світ.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. зоологія — Зооло́гія, -гії, -гією (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)