зоотехнік

ЗООТЕ́ХНІК, а, ч. Фахівець із зоотехніки.

Зоотехніки і ветеринарні працівники повинні запровадити дійовий і повсякденний контроль за ходом розплоду тварин, допомогти колгоспам виростити міцний і здоровий молодняк (Колг. село, 1.II 1955, 1).

Значення в інших словниках

1. зоотехнік — зооте́хнік іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. зоотехнік — -а, ч. Фахівець із зоотехніки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зоотехнік — Тваринознавець  Словник чужослів Павло Штепа
4. зоотехнік — Зооте́хнік, -ка; -ніки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)