зопрівати

ЗОПРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗОПРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. тільки 3 ос. Псуватися, розкладатися від сирості і тепла, гнити.

2. розм., рідко. Вкриватися потом, потіти.

Піду на грядки, і Семенко зі мною.. Зробив я йому сапочку смерекову, йде по слідах та й собі нахиляється, аж зопріє (Мур., Бук. повість, 1959, 8).

Значення в інших словниках

1. зопрівати — зопріва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зопрівати — зіпрівати, -аю, -аєш, недок., зопріти, -ію, -ієш, док. 1》 тільки 3 ос. Псуватися, розкладатися від сирості і тепла, гнити. 2》 розм., рідко. Вкриватися потом, потіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зопрівати — ГНИ́ТИ (псуватися під впливом мікроорганізмів), ГНИ́СТИ́, ЗАГНИВА́ТИ, ЗГНИВА́ТИ (ЗОГНИВА́ТИ рідше), РОЗКЛАДА́ТИСЯ, ТЛІ́ТИ, ПЕРЕТЛІВА́ТИ, СТЛІВА́ТИ, ПРІ́ТИ, ЗОПРІВА́ТИ рідше, ГОРІ́ТИ (під дією вологи й тепла). — Док.  Словник синонімів української мови