зопалу

ЗО́ПАЛУ, присл. У стані сильного збудження; необачно.

[Мелашка:] Звісно, як Прохор ваш не зопалу одружився з Катрею, а по мислі, то вже певна річ, що промеж них мусить бути і лад і згода (Кроп., IV, 1959, 9);

Батько шанобливими очима дивився на сина, на якого зопалу напустився був (Горд., II, 1959, 189);

// У перший момент після чого-небудь; не відчувши, не помітивши.

Поранено було й самого Гармаша, в руку. Зопалу був і не звернув уваги, димав — дряпнуло (Головко, II, 1957, 571).

Значення в інших словниках

1. зопалу — зо́палу прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. зопалу — пр., необачно; ЗГАРЯЧУ, згаряча; в гарячці, в розпалі.  Словник синонімів Караванського
3. зопалу — I згарячу, згаряча, зістрибу, знепам'яті, знепам'ятку, зрозгінці, спохватку, спохвату, стрибки, стрибком Фразеологічні синоніми: з гарячих; з гарячого; з розгону; під гарячу руку (руч). (Див. також "швидко") II див. необачно; раптом; спересердя; швидко  Словник синонімів Вусика
4. зопалу — присл. У стані сильного збудження; необачно. || У перший момент після чого-небудь; не відчувши, не помітивши.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. зопалу — ЗО́ПАЛУ (у стані сильного збудження), ЗГА́РЯЧУ (ЗГА́РЯЧА), СПРОЖО́ГУ, СПО́ХВАТУ розм. Правду сказати, Василько зробив це зопалу, не подумавши (О. Донченко); Я згарячу підвівся, скинув з себе гімнастерку (А.  Словник синонімів української мови
6. зопалу — Зо́палу, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)