зорешливий

ЗОРЕ́ШЛИВИЙ, а, е, діал. Зоряний.

Нічка була тиха та зорешлива та тепла (Федьк., Буковина, 1950, 138).

Значення в інших словниках

1. зорешливий — Зорешливий, -а, -е = зоряний. Піч зорешлива та тиха. МВ. І. 141.  Словник української мови Грінченка