зостару

ЗО́СТАРУ, присл., рідко. Через старість.

[Максим:] Бачите, я іноді зостару таке плету, що й сам докупи не зберу (Кроп., І, 1958, 393).

Значення в інших словниках

1. зостару — зо́стару прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. зостару — присл., рідко. Через старість.  Великий тлумачний словник сучасної мови