зошит

ЗО́ШИТ, а, ч.

1. Зшиті аркуші чистого паперу в обкладинці для писання або малювання.

Вдень батько ходить у гімназію, поливає і пересаджує квіти в садку, виправляє учнівські зошити (Смолич, II, 1958, 16).

Зага́льний зо́шит див. зага́льний.

2. Окремий випуск періодичного видання або великого друкованого твору, що виходить частинами.

Значення в інших словниках

1. зошит — зо́шит: тетрадь [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
2. зошит — зо́шит іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. зошит — [зошиет] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў  Орфоепічний словник української мови
4. зошит — -а, ч. 1》 Зшиті аркуші чистого паперу в обкладинці для писання або малювання. 2》 Окремий випуск періодичного видання або великого друкованого твору, що виходить частинами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. зошит — ЗО́ШИТ, ЗШИ́ТОК рідше, СКРИПТУ́РА заст. Квіти на столі, біля них потертий портфель Ганни Остапівни, де повно учнівських зошитів, та купою щойно прочитані листи й телеграми... (О.  Словник синонімів української мови
6. зошит — Зо́шит, -та і зши́ток, -тка  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)