зрабувати

ЗРАБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал.

1. Забрати силою.

— Пан скине щотяжчий податок зі своїх плечей та поставить на твої. Та й зрабують у тебе порося, в сусіда корову (Март., Тв., 1954, 184).

2. Придбати грабіжництвом.

Значення в інших словниках

1. зрабувати — зрабува́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. зрабувати — -ую, -уєш, док., перех., діал. 1》 Забрати силою. 2》 Придбати грабіжництвом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зрабувати — ГРАБУВА́ТИ (забирати що-небудь у когось шляхом розбою, грабежу), РОЗГРАБО́ВУВАТИ, ГА́РБАТИ рідше, РАБУВА́ТИ діал., ОБРАБО́ВУВАТИ діал.; РОЗБІ́ЙНИЧАТИ, ГАЙДАМА́ЧИТИ розм., РОЗБИВА́ТИ розм. (чинити розбій). — Док.  Словник синонімів української мови
4. зрабувати — Зрабува́ти, -бую, -єш гл. Ограбить. Ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого. Чуб. V. 1087. Зрабували той город, забрали в йому всіх коней. Опат. 25.  Словник української мови Грінченка