зраджуватися
ЗРА́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗРА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док.
1. тільки док., розм. Видати, виказати себе чим-небудь.
Скільки обережності треба, щоб не зрадитися перед ворогами! (Коцюб., І, 1955, 163);
Вся душа її схоронилася в тій хвилі в її очах, і вона хоронила їх, як і себе, щоб не зрадитись перед ним про те, що тремтіло в серці… (Коб., III, 1956, 359);
— Ще, може, заздалегідь дізнаємося, де печеніги засіли. Вони самі зрадяться, коли прийде пора до набігу (Оп., Іду.., 1958, 58).
2. тільки недок. Пас. до зра́джувати 1.
Словник української мови (СУМ-11)