зраджуватися

ЗРА́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗРА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док.

1. тільки док., розм. Видати, виказати себе чим-небудь.

Скільки обережності треба, щоб не зрадитися перед ворогами! (Коцюб., І, 1955, 163);

Вся душа її схоронилася в тій хвилі в її очах, і вона хоронила їх, як і себе, щоб не зрадитись перед ним про те, що тремтіло в серці… (Коб., III, 1956, 359);

— Ще, може, заздалегідь дізнаємося, де печеніги засіли. Вони самі зрадяться, коли прийде пора до набігу (Оп., Іду.., 1958, 58).

2. тільки недок. Пас. до зра́джувати 1.