зрадливець
ЗРАДЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч., рідко. Те саме, що зра́дник.
Я жив — боровсь, та довелось Од зради помирать; Одним журюсь, що не вдалось Зрадливця покарать (Бернс, Вибр., перекл. Лукаша і Мисика, 1959, 39).
Словник української мови (СУМ-11)ЗРАДЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч., рідко. Те саме, що зра́дник.
Я жив — боровсь, та довелось Од зради помирать; Одним журюсь, що не вдалось Зрадливця покарать (Бернс, Вибр., перекл. Лукаша і Мисика, 1959, 39).
Словник української мови (СУМ-11)