Значення в інших словниках
-
зрадливець —
зрадли́вець іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
зрадливець —
-вця, ч., рідко. Те саме, що зрадник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зрадливець —
ЗРА́ДНИК (той, хто зраджує), ЗРА́ДЕЦЬ діал., ЗРАДЛИ́ВЕЦЬ рідко, ЗРА́ДЦЯ рідко; ЗАПРО́ДАНЕЦЬ, ПЕРЕПРО́ДАНЕЦЬ рідше, ІУ́ДА (Ю́ДА) зневажл., ХРИСТОПРОДА́ВЕЦЬ заст. лайл., ПРОДА́ЖНА ШКУ́РА лайл. (з корисливою метою).
Словник синонімів української мови
-
зрадливець —
ЗРАДЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч., рідко. Те саме, що зра́дник. Я жив — боровсь, та довелось Од зради помирать; Одним журюсь, що не вдалось Зрадливця покарать (Бернс, Вибр., перекл. Лукаша і Мисика, 1959, 39).
Словник української мови в 11 томах