зривисто
ЗРИ́ВИСТО. Присл. до зри́вистий.
І всі троє, за давнім рекрутським звичаєм, злегка уклонившись, невлад і зривисто промовили: — Прости, коли чимсь завинили… (Баш, Надія, 1960, 169).
Словник української мови (СУМ-11)ЗРИ́ВИСТО. Присл. до зри́вистий.
І всі троє, за давнім рекрутським звичаєм, злегка уклонившись, невлад і зривисто промовили: — Прости, коли чимсь завинили… (Баш, Надія, 1960, 169).
Словник української мови (СУМ-11)