зримувати

ЗРИМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до римува́ти.

Він [лірик] усе бере з натури! Досить тільки зримувать, І, дивись, «Мініатюри» Вже готові! Штук із п’ять! (С. Ол., Вибр., 1959, 169).

Значення в інших словниках

1. зримувати — зримува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зримувати — -ую, -уєш, перех. Док. до римувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови