зримо

ЗРИ́МО. Присл. до зри́мий.

Жде його Марія, І ждучи плаче, молодії Ланіти, очі і уста Марніють зримо (Шевч., II, 1963, 359);

Такий той Бахчисарай. Немов страшний, моторошний сон, все це зримо поставало перед Ліною: і хмари кінноти, і аркани, і полонянки (Гончар, Тронка, 1963, 178).

Значення в інших словниках

1. зримо — зри́мо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. зримо — Присл. до зримий.  Великий тлумачний словник сучасної мови