зрівнятися —
зрівня́тися 1 дієслово доконаного виду стати рівними зрівня́тися 2 дієслово доконаного виду стати гладким; розміститися в ряд
Орфографічний словник української мови
зрівнятися —
[зр'іўн’атиес'а] -н'айус'а, -н'айеіс':а, -н'айеіц':а, -н'айуц':а
Орфоепічний словник української мови
зрівнятися —
I див. зрівнюватися I. II див. зрівнюватися II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зрівнятися —
СПО́ВНЮВАТИСЯ (кому; про досягнення ким-небудь певного віку — закінчуватися), МИНА́ТИ, ПРОМИНА́ТИ, СТАВА́ТИ, НАБІГА́ТИ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ, СПОВНЯ́ТИСЯ розм., ВИПОВНЯ́ТИСЯ розм., ВИХО́ДИТИ розм., ЗРІ́ВНЮВАТИСЯ розм. — Док.
Словник синонімів української мови
зрівнятися —
Зрівня́тися, -ня́юся, -ня́єшся
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
зрівнятися —
Зрівня́тися, -ня́юся, -єшся гл. 1) Сравниться, сравняться. Турчин у воду покотивсь, вода зрівнялась. Мл. л. сб. 87. 2) Поровняться. Скоро зрівнявсь із ними, зараз поздоровкавсь із тим братом Якимом. Рудч. Ск. І. 206.
Словник української мови Грінченка