Словник української мови в 11 томах

зріджений

ЗРІ́ДЖЕНИЙ¹, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до зріди́ти¹.

*Образно. Каміння знову впало на зріджені ряди обложників по тому боці рову (Оп., Іду.., 1958, 633).

2. у знач. прикм. Який має недостатню густоту; досить або в міру рідкий (про посіви, насадження, ліси і т. ін.).

В суху осінь, коли в грунті не вистачає вологи, сходи озимої пшениці бувають зріджені (Хлібороб Укр., 5, 1968, 18);

При інших рівних умовах, ліс зріджений відрізняється своїми властивостями від лісу зімкнутого (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 17).

ЗРІ́ДЖЕНИЙ², а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до зріди́ти².

Зріджений газ.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зріджений — зрі́джений 1 дієприкметник перетворений на щось рідше зрі́джений 2 дієприкметник перетворений на рідину  Орфографічний словник української мови
  2. зріджений — I -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зрідити I. 2》 у знач. прикм.Який має недостатню густоту; досить або в міру рідкий (про посіви, насадження, ліси і т. ін.). II -а, -е, спец. Дієприкм. пас. мин. ч. до зрідити II. || у знач. прикм. Зріджений газ.  Великий тлумачний словник сучасної мови