зріднений

ЗРІ́ДНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зрідни́ти.

Двадцять вісім юнаків і дівчат сиділи за партами трохи схвильовані, зріднені єдиним почуттям багаторічного школярства (Цюпа, Вічний вогонь, 1960,19);

// у знач. прикм. Який зріднився.

Величайся ж, плем’я соколине! Хай міцніє в дружбі й розцвіта для народів зріднених єдина Батьківщина наша золота! (Забіла, У.. світ, 1960, 181).

Значення в інших словниках

1. зріднений — зрі́днений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зріднений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зріднити. || у знач. прикм. Який зріднився.  Великий тлумачний словник сучасної мови