зріднювати
ЗРІ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗРІДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. Робити близькими, дорогими одне одному; міцно зв’язувати, ріднити.
Найголовніше, мені хотілося всіма засобами об’єднати в один міцний колектив і учителів, і учнів. А прогулянки, екскурсії, ігри зближують, зріднюють людей (Збан., Малин. дзвін, 1958, 218);
Приємно було походити по траві босоніж. Це так зріднює тебе з землею! (Руд., Остання шабля, 1959, 416);
Тарас Григорович [Шевченко] багато дбав про те, щоб зріднити народ України з усіма простими людьми на землі (Слово про Кобзаря, 1961, 183);
Мрії зріднили їх, а спільні мандри з отарою в безлюднім присиваськім степу ще більше зблизили, здружили (Гончар, II, 1959, 30).
Словник української мови (СУМ-11)