зрізаний
ЗРІ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зрі́зати.
Недавно зрізані, вони [троянди] ще в росі, виблискують, тремтять пелюстками, як щойно вийняті з купелі рожеві немовлята (Бабляк, Літопис.., 1961, 68);
Ліворуч від дороги з’явилися гігантські піраміди з низько зрізаними вершинами (Руд., Остання шабля, 1959, 527);
Задумливо сів [Артьомов] на пеньок давно зрізаної сосни (Чорн., Визвол. земля, 1950, 111);
Знов осінні дорогії зарясніли заробітчанським людом.. Знов польовий вітер розносив прокльони за незащитані [незараховані] дні, зрізані рублі, скарги дівочого безталання (Горд., II, 1959, 181);
// зрі́зано, безос. присудк. сл.
Проведено меліоративні роботи.. Викопано канави, розкорчовано кущі, зрізано купини (Хлібороб Укр., 2, 1966, 24).
2. у знач. прикм. Скошений, похилий, непрямий.
Одягнений [чоловік] у довгий сірий прорезинений макінтош, певне ще довоєнного покрою, з зрізаними плечима (Коз., Сальвія, 1959, 35).
3. у знач. прикм., спец. Верхня частина якого обмежена площиною, паралельною основі (у конуса, піраміди) або непаралельною основі (у призми, циліндра).
Натовп вийшов на просторий майданчик, перед яким височіла широка споруда круглої форми з дахом, що нагадував зрізаний конус (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 164).
Словник української мови (СУМ-11)