зрізаний

ЗРІ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зрі́зати.

Недавно зрізані, вони [троянди] ще в росі, виблискують, тремтять пелюстками, як щойно вийняті з купелі рожеві немовлята (Бабляк, Літопис.., 1961, 68);

Ліворуч від дороги з’явилися гігантські піраміди з низько зрізаними вершинами (Руд., Остання шабля, 1959, 527);

Задумливо сів [Артьомов] на пеньок давно зрізаної сосни (Чорн., Визвол. земля, 1950, 111);

Знов осінні дорогії зарясніли заробітчанським людом.. Знов польовий вітер розносив прокльони за незащитані [незараховані] дні, зрізані рублі, скарги дівочого безталання (Горд., II, 1959, 181);

// зрі́зано, безос. присудк. сл.

Проведено меліоративні роботи.. Викопано канави, розкорчовано кущі, зрізано купини (Хлібороб Укр., 2, 1966, 24).

2. у знач. прикм. Скошений, похилий, непрямий.

Одягнений [чоловік] у довгий сірий прорезинений макінтош, певне ще довоєнного покрою, з зрізаними плечима (Коз., Сальвія, 1959, 35).

3. у знач. прикм., спец. Верхня частина якого обмежена площиною, паралельною основі (у конуса, піраміди) або непаралельною основі (у призми, циліндра).

Натовп вийшов на просторий майданчик, перед яким височіла широка споруда круглої форми з дахом, що нагадував зрізаний конус (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 164).