зріз
ЗРІЗ, у, ч.
1. Поверхня, що утворюється від розрізування, зрізування чого-небудь.
Дерева були дбайливо підчищені. Зрізи всохлих гілок обліплені глиняним пластирем (Вільде, Сестри.., 1958, 436);
Триматися всіма силами, аби не спливти враз, несподівано. Бо тоді кінець — легені не витримають. І старшина тримається, спершу за нижній зріз труби, потім — за верхній (Логв., Давні рани, 1961, 45);
Під захистом кучерявих сосонок я знайшов здоровенний дубовий пень; круглий зріз його був, наче млинове жорно (Вол., Дні.., 1958, 55).
2. Дуже тонка пластинка тканини, вирізана з якого-небудь організму для дослідження її будови.
При вивченні анатомічної будови рослин насамперед необхідно навчитися виготовляти зрізи. Чим тонший зріз, тим краще його розглядати під мікроскопом (Практ. з анат. рослин, 1955, 6).
3. Те саме, що зрі́зування.
Механізмом нахиляння [косарки] регулюють висоту зрізу стебел (Механ. і електриф.., 1953, 137).
Значення в інших словниках
- зріз — зріз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- зріз — -у, ч. 1》 Поверхня, що утворюється від розрізування, зрізування чого-небудь. 2》 Дуже тонка пластинка тканини, вирізана з якого-небудь організму для дослідження її будови. 3》 Те саме, що зрізування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зріз — Частина пагона рослини, що використовують для вегетативного розмноження, переважно листяних, дерев; розрізняють з. зелені, кореневі та здерев'янілі. Універсальний словник-енциклопедія