зсуканий
ЗСУ́КАНИЙ, рідко ІЗСУ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зсука́ти, ізсука́ти.
Нитку, зсукану з кількох, можна розділити надвоє, натроє, залежно від потрібної товщини (В’язання.., 1957, 29);
В нахололій церкві тьмяно поблискують саморобні свічі, зсукані з темного воску дуплянок (Стельмах, II, 1962, 294);
— Щосуботи стромляєш ти на ставнику в соборі одним-одну велику свічку… — Але ж ізсукану з півпуда воску (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 28).
Словник української мови (СУМ-11)