зсудомлений

ЗСУДО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зсудо́мити.

Поручик Туманов востаннє схилився над зсудомленим передсмертним жахом лицем Набутидзе і, сполотнілий, відійшов до сусіднього хреста (Панч, І, 1956, 103);

Вона впала Володі на груди і зайшлася в мовчазному плачі. Задрижали її зсудомлені.. плечі, затіпалася вона вся (Загреб., День.., 1964, 304).

Значення в інших словниках

1. зсудомлений — зсудо́млений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зсудомлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зсудомити.  Великий тлумачний словник сучасної мови