зсудомитися

ЗСУДО́МИТИСЯ, иться; мн. зсудо́мляться. Док. до судо́митися.

Верига беззвучно поворушив губами, вкритими осугою. Сіре від пороху обличчя йому зсудомилось, і потім ніби щось луснуло в горлі (Панч, Гомон. Україна, 1954, 117).

Значення в інших словниках

1. зсудомитися — зсудо́митися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зсудомитися — -иться; мн. зсудомляться. Док. до судомитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зсудомитися — КО́РЧИТИСЯ (вигинатися в корчах, зводитися від судоми), ЗВИВА́ТИСЯ, СУДО́МИТИСЯ, КОРО́ДИ́ТИСЯ розм., ПРУЧА́ТИСЯ розм. — Док.: ско́рчитися, поко́рчитися, зви́тися, зви́нутися (ізви́нутися) діал. зсудо́митися.  Словник синонімів української мови