зсудомитися
ЗСУДО́МИТИСЯ, иться; мн. зсудо́мляться. Док. до судо́митися.
Верига беззвучно поворушив губами, вкритими осугою. Сіре від пороху обличчя йому зсудомилось, і потім ніби щось луснуло в горлі (Панч, Гомон. Україна, 1954, 117).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зсудомитися — зсудо́митися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зсудомитися — -иться; мн. зсудомляться. Док. до судомитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зсудомитися — КО́РЧИТИСЯ (вигинатися в корчах, зводитися від судоми), ЗВИВА́ТИСЯ, СУДО́МИТИСЯ, КОРО́ДИ́ТИСЯ розм., ПРУЧА́ТИСЯ розм. — Док.: ско́рчитися, поко́рчитися, зви́тися, зви́нутися (ізви́нутися) діал. зсудо́митися. Словник синонімів української мови